Методичні вказівки до виконання самостійної роботи з навчальної дисципліни «Економічна теорія»

Завдання 6. Встановіть відповідність у вигляді комбінації цифр і букв.

А. Основний капітал Б. Оборотний капітал В. Моральний знос Г. Амортизаційний фонд Д. Фізичний знос

1. Втрата первісних властивостей обладнання внаслідок корозії 2. Втрата верстатами части своєї вартості в результаті появи нових енергозберігаючих верстатів 3. Будівлі, споруди та обладнання 4. Зарплата робочих, витрати на сировину та матеріали 5. Кошти підприємства, накопичені для заміни зношених знарядь праці 6. Капітал, що створює додаткову вартість

Завдання 7. Розв’язати задачі.
Задача № 1. Змінні витрати фірми 200 грн. на одиницю товару, постійні витрати – 900000 грн. Фірма випускає 5000 одиниць товару протягом місяця, ціна одиниці товару – 500 грн. Обчисліть виручку фірми за місяць та бухгалтерський прибуток.
Задача № 2. Обчисліть виручку та бухгалтерський прибуток фірми, якщо постійні витрати становлять 16 000 грн., змінні – 4 грн. на одиницю товару, ціна одиниці товару – 100 грн, обсяг продажу – 800 од.


Задача №3. Ринкова ціна одного виробу – 120 грн. Підприємство через свій фірмовий магазин реалізувало партію виробів у 100 одиниць. Яким буде валовий прибуток, якщо сукупні витрати виробництва та реалізації цієї партії становлять 9600 грн.?


Задача №4. Як зміняться підприємницький дохід і прибуток, якщо спершу вироблялось 200 одиниць продукції за ціною 50 грн. за штуку, а знизивши ціни до 40 грн., виробник зможе збільшити продаж до 250 штук. При цьому його постійні витрати складають 1000 грн., а змінні – 20 грн. за одиницю продукції.


Вказівка. При розв’язанні задач студентам слід враховувати, що витрати виробництва є вартістю ресурсів, залучених до виготовлення кінцевої продукції фірми. Розрізняють явні та неявні витрати.
Явні – це витрати, пов’язані з даною господарською діяльністю. Вони обліковуються бухгалтерією.
Неявні – це витрати, пов’язані з втраченою вигодою при зайнятті цією діяльністю, а не іншою.
Явні й неявні витрати дають у сумі економічні витрати.
Витрати поділяють на внутрішні та зовнішні.
Внутрішні витрати – це витрати, пов’язані з використанням власних ресурсів. Вони вимагають спеціальної методики обліку.
Зовнішні витрати – це витрати, пов’язані з купівлею ресурсів на стороні. Вони обліковуються за цінами придбання.
Розрізняють також змінні та постійні витрати фірми.
Постійні витрати (FC) – це витрати, обсяг яких не залежить від обсягу виробленої продукції. Якщо фірма не виробляє продукцію, вона має постійні витрати. До них відносяться: амортизація основних фондів; заробітна плата адміністративного персоналу; плата за кредит; плата за оренду тощо.
Змінні витрати (VC) – це витрати, величина яких залежить від обсягу виробленої продукції. До них: зарплата робітників; вартість матеріалів, палива тощо.
Витрати в розрахунку на весь обсяг продукції називаються валовими.
Сума валових постійних та змінних витрат дає загальні витрати:
TFC + TVC = TC.
Середні витрати – це витрати в розрахунку на одиницю продукції.
Граничні витрати (МС) – витрати, які несе фірма при виробництві ще однієї додаткової одиниці продукції.
В сучасній економічній теорії виділяють такі види прибутку:
1) нормальний прибуток;
2) економічний прибуток;
3) бухгалтерський прибуток.
Нормальний прибуток – це доход фірми, який покриває її наявні витрати. Тобто це частина валового доходу, яка утримує фірму працювати у обраному напрямку господарській діяльності. Якщо фірма має лише нормальний прибуток, то економічний прибуток дорівнює нулю.
Економічний прибуток – це перевищення валового доходу над економічними витратами, які включають в себе явні та неявні витрати.
Ек. Приб. = Вал. Доход – Екон. витрати.
Бухгалтерський прибуток – перевищення валового доходу лише над явними (бухгалтерськими) витратами.
Бух. прибуток = Вал. доход – Явні витрати.
Виходячи з цих міркувань
Економ. прибуток = Бухг. прибуток – Норм. прибуток
Балансовий прибуток – це вся сума прибутку, отриманого підприємством після реалізації продукції (виручка мінус повна собівартість).
Чистий прибуток – це той прибуток, що залишається після сплати податків та інших платежів у бюджет.