Актуальные научные исследования в современном мире iscience. In. Ua

Махоріна Юлія, Жарікова Анастасія 
(Харків, Україна) 
 
КЛАСТЕРНА ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ ЯК ШЛЯХ ДО ІННОВАЦІЙНОГО 
РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ
У час глобалізації економіки важливо зберігати конкурентоспроможність 
виробництва, головним джерелом якої є успішна інноваційна діяльність. Але 
через низку причин: наслідки фінансової кризи 2008-2009 рр., складна 
соціально – економічна ситуація в Україні, дефіцит бюджетних коштів, та ін., - 
постає проблема виникнення несприятливих умов для інвестиційної 
діяльності, яка в свою чергу дозволила б впроваджувати інновації. Все це 
уповільнює економічне зростання України. 
Зростання інноваційної активності підприємств можливе за умови 
застосування нових організаційних важелів, здатних стимулювати підвищення 
продуктивності праці у промисловості, створення продукції з високою доданою 
вартістю, розвиток високотехнологічних та наукоємних виробництв, створення 
замкнених ланцюгів виробництва. Одним з найбільш ефективних засобів 

---

____
«Актуальные научные исследования в современном мире» ISCIENCE.IN.UA__ 
68 
підвищення інноваційної активності у промисловості є застосування 
кластерного підходу організації промислового виробництва, який дозволяє 
об‘єднати у межах кластерів ресурси та компетенції, недоступні для окремих 
підприємств [1]. 
Впровадив в економічну науку поняття кластеризації М. Портер. Серед 
послідовників М. Портера варто виділити вчених: К. Кетельса, Л. Янга, 
Т. Харріса та ін. Дослідженням проблеми функціонування кластерів займалися 
також вітчизняні науковці: Т. Бикова, В. Дубовик, Д. Клиновий, О. Крайник, 
Д. Крисанов, С. Соколенко, Л. Чернюк та ін. 
М. Портер визначав, що «кластер – це група географічно сусідніх 
взаємозалежних компаній і пов‘язаних з ними організацій, які діють у певній 
сфері і характеризуються спільною діяльністю та взаємно доповнюють одна 
одну». Слід відзначити, що кластери відрізняються від інших форм організації 
господарської діяльності наявністю «значної кількості різного роду 
підприємницьких структур, важливих для конкурентної боротьби, а саме: 
постачальників 
спеціального 
оснащення, 
нових 
технологій, 
послуг, 
інфраструктури, сировини, додаткових продуктів і т.п.» Крім того, «...багато 
кластерів включають органи влади та інші установи – такі, як університети, 
центри стандартизації, торговельні асоціації, які забезпечують утворення, 
спеціалізоване перенавчання, інформацію, дослідження та технічну підтримку» 
[2]. Також, утворення кластерів передбачає у результаті отримання 
синергетичного ефекту (додатковий результат, отриманий від тісної 
злагодженої взаємодії окремих елементів системи). 
Кластери впливають на конкурентоспроможність регіону, по-перше, 
шляхом підвищення продуктивності фірм і галузей – учасників кластера, по-
друге, шляхом підвищення здатності до інновацій і, таким чином, 
продуктивності, по-третє, стимулюванням нових видів бізнесу, що підтримують 
інновації і розширюють межі кластера. Необхідними умовами ефективного 
функціонування будь-якого кластера є конкуренція, принцип вільного 
ціноутворення, стабільність грошового обігу, економічна самостійність і 
відповідальність підприємців. 
Безспірними перевагами, що отримують від співпраці учасники кластеру 
є наступні позитивні ефекти: зниження трансакційних витрат, налагоджена 
ефективна система постачання, полегшений доступ до ринків збуту та 
гарантований збут, обмін досвідом та інноваціями між учасниками кластера, 
підвищення конкурентоспроможності продукції та кожного учасника кластера 
[3]. 
Кластерна політика є важливою складовою національних стратегій 
розвитку Німеччини, Данії, Норвегії та Фінляндії, які є лідерами інноваційного 
розвитку у Європі. Згідно з дослідженнями датських експертів, компанії, які 
стають учасниками кластерів, мають вчетверо більше можливостей підвищити 
інноваційну активність, ніж ті, що розвиваються поза рамками мережевих 
об‘єднань, відіграючи таким чином роль точок інноваційного зростання в 
економіці країни. 
«Кластерні стратегії» – відносно нова концепція економічного розвитку, 
яка швидко набула широкої популярності у більшості країн світу незалежно від 
їх політичного устрою. За останнє десятиріччя зріс інтерес і України до цієї 
моделі соціально-економічного розвитку. 

---