Логический элемент


Тенденции развития микропроцессорная техника. Структура и режимы функционирования современных микропроцессоров


Download 384.49 Kb.
bet58/110
Sana18.06.2023
Hajmi384.49 Kb.
#1597764
1   ...   54   55   56   57   58   59   60   61   ...   110
Bog'liq
Answers

2.29. Тенденции развития микропроцессорная техника. Структура и режимы функционирования современных микропроцессоров


2.29. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МІКРОПРОЦЕСОРНОЇ ТЕХНІКИ. СТРУКТУРА ТА РЕЖИМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ СУЧАСНИХ МІКРОПРОЦЕСОРІВ.

Год


Процессор

Частота

Разрядность

Технология

Память

Нововведения и особенности

1971

Intel 4004


4 бит




1974

Intel 8080

2 MHz

8 бит

6 µ

64 Kb


1978

Intel 8086

8 MHz

16 бит

3 µ

1 Mb

Сегментация памяти. Положил основу семейству x86

1982

Intel 80286

12.5 MHz

16 бит


16 Mb

Реализован защищенный режим

1985

Intel 80386

20-40 MHz

32 бит

1.5 µ

4 Gb

Введена страничная организация памяти

1989

Intel 80486

50-100 MHz


1 µ

4 Gb

Появляется FPU. Встроенная кэш-память.

1993

Pentium

100-200 MHz

32 бит


4 Gb

Суперскалярная архитектура. Блок BTB (буфер адресов ветвления). Разделенный кэш (команд и данных).

1997

Pentium MMX

133-233 MHz

32 бит


4 Gb

57 новых команд MMX (Multimedia Extensions). 8 регистров MMX0-MMX7. Конвейер – 6 стадий.

1995

Pentium Pro

FSB=66MHz

32 бит


4 Gb

Первый процессор семейства P6. Появляется кэш L2 в ядре процессора. Серверный процессор.

1997

Pentium 2

FSB=100 MHz

32 бит

0.25 µ

64 Gb

L2 вынесен из ядра процессора. Первый массовый процессор семейства P6.

1998

Celeron

FSB=66MHz

32 бит

0.25 µ

64 Gb

L2 снова внесен в корпус процессора

1999

Pentium 3 Katmai

FSB=100 MHz

32 бит


64 Gb

70 команд SSE (мультимедийные команды с плавающей запятой). Также есть MMX и 3DNow!

2000

Pentium 3 Coppermine

FSB=133 MHz

32 бит

0.18 µ

64 Gb


2001

Pentium 3 Tualatin

FSB=133 MHz

32 бит

0.13 µ

64 Gb


2000

Pentium 4 Willamette

FSB=400 MHz(4x100)

32 бит

0.18 µ

64 Gb

Конвейер – 20 стадий. Вместо L1 появляется Trace Cache – кэш трассировки. АЛУ работает с двойной частотой. Добавлены 144 команды SSE2.

2002

Pentium 4 Northwood

FSB=400 MHz(4x100)

32 бит

0.13 µ

64 Gb

Позже появляется FSB=533 MHz.
2003 г. FSB=800 MHz. Самое главное – технология Hyper Threading (два логических процессора в одном физическом ядре).

2002

Pentium 4M

FSB=400 MHz(4x100)

32 бит

0.13 µ

64 Gb

Мобильная версия Pentium 4.

2003

Pentium M Banias

FSB=800 Mhz

32 бит

0.13 µ

64 Gb

Технология Centrino для мобильных устройств.
L2 = 1Mb.















Основные тенденции на ближайший год: переход на 64-битную платформу, выпуск двухядерного процессора, переход на технологию 0.06 µ, частота FSB=1033MHz.
Режимы работы современных микропроцессоров:
1. Реальный режим (Real Mode) – полностью совместим с 8086. В этом режиме возможна адресация до 1 Мб физической памяти.
2. Защищенный режим (Protected Mode). В этом режиме процессор позволяет адресовать до 4 Гб физической памяти, через которые при использовании механизма страничной адресации (которая доступна только в защищенном режиме) могут отображаться до 64 Тбайт виртуальной памяти каждой задачи. В защищенном режиме процессор может выполнять дополнительные инструкции, недоступные в реальном режиме. Существует аппаратная поддержка многозадачной работы МП. Есть аппаратная защита памяти.
3. Режим виртуального процессора 8086 (Virtual 8086 Mode). В таком режиме на одном процессоре может параллельно исполняться несколько задач с изолированными друг от друга ресурсами. При этом использование физического адресного пространства памяти управляется механизмами сегментации и трансляции страниц.
4. «Неофициальный» режим Big Real Mode (или Unreal Mode). Позволяет адресоваться ко всему 4-Гбайтному пространству памяти. В этом режиме инструкции исполняются так же, как и в реальном режиме, но с помощью дополнительных сегментных регистров FS и GS программы получают непосредственный доступ к данным во всей физической памяти.
5. Режим системного управления (SMM – System Management Mode). Используется в служебных и отладочных целях.
Структура микропроцессора на примере Intel 80486:
- шинный интерфейс (БШ);
- внутренняя кэш-память (кэш);
- блок опережающей выборки команд (БПВ);
- двухступенчатый дешифратор команд (БДШ);
- блок управления (БУ);
- целочисленное устройство (БИ);
- арифметический сопроцессор (БСопр.);
- блок сегментации (БСег.);
- блок страничного управления (БСтр.).

2.30. НА БАЗІ ІСНУЮЧИХ ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ ПРОВЕСТИ РОЗРОБКУ СТРУКТУРНОЇ СХЕМИ МІКРОПРОЦЕСОРА.


2.30. НА БАЗІ ІСНУЮЧИХ ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ ПРОВЕСТИ РОЗРОБКУ СТРУКТУРНОЇ СХЕМИ МІКРОПРОЦЕСОРА.
На рис. 1.2 показана структура мікропроцесорів сімейства P6, яка має дві

основні відмітні особливості: мікро-архітектуру динамічного виконання команд, яка є ядром МП, і архітектуру подвійної шини, яка дозволяє підключити до ядра МП як системну шину, так і кеш-пам'ять другого рівня L2. Конструктивно ця кеш-пам'ять може розташовуватися на платі (картриджі) разом з МП у виді мікросхеми чи кількох мікросхем, або знаходитися в одному корпусі з МП. Кеш-пам'ять L2, на відміну від кеш-пам'яті 1-го рівня, є об'єднаною, тобто містить як команди, так і дані. Обмін даними між мікропроцесором та кеш-пам'яттю 2-го рівня здійснюється для МП Pentіum ІІІ (Copermіne) по 288-розрядній шині, 32 байта якої є даними (рядок кеша), і 32 розряди є кодами виявлення і виправлянь помилок. Для інших МП сімейства P6 ця шина складає 64 розряду.
Мікро-архітектура динамічного виконання команд має три основних вузли (рис. 1.2):
– пристрій вибірки та дешифрування (Fetch/Decode Unіt);
– пристрій диспетчеризації та виконання (Dіspatch/ExecuteUnіt);
– пристрій вивантаження (Retіre Unіt).
Пристрій вибірки та дешифрування здійснює вибірку команд з кеш-пам'яті команд і їх дешифрування, тобто перетворення команд формату x86 в мікрооперації, у тому порядку, в якому команди розташовані в програмі, і тому є упорядкованим пристроєм.
Пристрій диспетчеризації та виконання здійснює розподіл мікрооперацій по виконавчим пристроям та їх виконання в міру готовності даних цих мікрооперацій і наявності вільних ВП, тобто неупорядковано.
Пристрій вивантаження здійснює віддалення команд з конвеєра після їх виконання у вихідному порядку, тобто упорядковано.

2.31. Сегментация памяти в защищенном режиме. Разработка дескрипторов сегментов формирование линейной адреса при обращении к памяти


2.31. СЕГМЕНТАЦІЯ ПАМ’ЯТІ В ЗАХИЩЕНОМУ РЕЖИМІ. РОЗРОБКА ДЕСКРИПТОРІВ СЕГМЕНТІВ. ФОРМУВАННЯ ЛІНІЙНОЇ АДРЕСИ ПРИ ЗВЕРТАННІ ДО ПАМ’ЯТІ.

Download 384.49 Kb.

Do'stlaringiz bilan baham:
1   ...   54   55   56   57   58   59   60   61   ...   110




Ma'lumotlar bazasi mualliflik huquqi bilan himoyalangan ©fayllar.org 2024
ma'muriyatiga murojaat qiling