Электр хавфсизлиги


Download 1.82 Mb.
bet11/56
Sana25.02.2023
Hajmi1.82 Mb.
#1230206
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   56
Bog'liq
ЭЛЕКТР ХАВФСИЗЛИГИ

Баландликка чикиб
бажариладиган
ишлар

Ер, том, иш тушамаси сахнидан 5 м дан купрок баландликда бевосита конструкцияларда туриб уларни таъмирлаш ёки таъмирлаш буйича бажариладиган ишлар, баландликка чикиб бажариладиган ишлар деб хисобланади. Бунда, ишчиларни баландликдан тушиб кетишидан саклаш учун асосий химоя воситаси сифатида, сакловчи камардан фойдаланилади

ТП

Трансформатор подстанцияси

2. Электр ускуналарига хизмат курсатувчи ходимларнинг электр хавф- сизлиги буйича гурух. шри.





Ходимларнинг тоифалари

^айси ташкилотга тегишли булишидан катъий назар, хизмат курсатувчи ходими булган ёки шунга ухшаш электр ускуналарида ишлаш учун, гурух олишга зарур булган энг кам мехнат стажи

I

II

III

IV

V

1

2

3

4

5

6

7

1.

Электр ускуналарида ишлашга жалб килинган ноэлектротехник ходим (кирувчи ишчилар, фаррошлар, автомобил хайдовчилари ва хоказолар)

Белгилан-
майди

2-ой

12-ой







2.

Маъмурий-техник навбатчи, тезкор- таъмирлаш ва таъмирлаш ходимлардан:

  • урта маълумотга эга булмаганлар;

  • урта маълумотга эга булганлар;

Махсус урта ва олий техник маълумотга эга булганлар, ихтисослаштирилган техника билим юртини тамомлаганлар

Белгилан-
майди

1-ой
1-ой
Белгиланмай
ди

Олдинги
гурухда
2-ой

Олдинги
гурухда
6-ой
Олдинги
гурухда
3-ой

Олдинги
гурухда
24-ой
Олдинги
гурухда
12-ой
Олдинги
гурухда
6-ой

3.

Амалий машгулотда булган:

Белгилан-
майди

1-ой
1-ой

Олдинги
гурухда
6-ой
Олдинги
гурухда
3-ой









Изох: 1. 18 ёшга тулмаган шахсларга II гурухдан юкори гурух беришга рухсат этилмайди.

  1. I гурух олиш учун ушбу электр ускуналар буйича электр хавфсизлигидан йурикнома олиши ва уни йурикномаларни руйхатга олиш журналида кайд килиш кифоя, I гурухли ишчиларга гувохнома бериш талаб килинмайди.

  2. II-V гурух олиш учун ходим куйидагиларни билиши шарт: электр ускуналаридаги ишлар билан боглик булган хавф-хатар тугрисида аник тасаввурга эга булиши; ушбу ва бошка хавфсизлик коидаларини ишга тегишли хажмда амалда куллай билиши; электр ускуналарининг жихозлари ва тузилишларини билиши; бахтсиз ходисалар содир булганда, жабрланувчига ямялий биринчи ëрдaм беришни, шунингдек юрякни тяшкдридян мяссяж килиш Ba сунъий няфяс олдиришни билиши зярур. Бундян тяшкяри IV, V гурух олиш учун, электр ускуняляр жойляшгянини Ba ишни хaвфсиз тяшкил килишини билиши зярур. V гурух олиш учун бундян тяшкяри яня хaвфсизлик коидясидя кяйд килингян хяр бир бянд тяляби кяндяй сябябдян келиб чиккянини яник билиши шярт.

  1. 18 ёшга тулмаган шахслар мехдатидан фойдаланиш ман килинган OFир ва зарарли ме^нат шароитлари билан боFлик иш ва касблар руйхати

l8 ëшгa тÿлмaгaн шяхслярни куйидяги OFир Ba зярярли мехнят шaроитлaридa ишляшгя жялб килиш мян этиляди:

  • иссиклик электрстянциялярнинг электр ускунятарини, хямдя козон- турбиня, ëкдлFи кукуни тaйëрлaш, ëкилFи узятиш цехлярини, хямдя гидроэлектрстянция мяшиня цехлярини, иссиклик aвтомaтикaси Ba ÿлчов ускунялярини, диспетчерлик Ba технологик бошкaрyв ялокя воситaдaрини тaъмирлaшдa;

  • нaвбaтчи энергетик Ba электрслесяр, реле химояси энергетики, контякт электр тярмокляри энергетики, стянционер рядионязорятчи Ba рядио ускуняляри энергетики сифятидя ишляш;

  • кучляниш остидяги ток ÿткaзyвчи тярмоклярдя ишляш;

  • кaбеллaрдaги (кÿрFOшиндaн муфтя Ba буюм тaйëрлaш, кaбеллaрдaн кÿрFOшин коб^лярини олиб тяшляш, кÿрFOшин кобели кябеллярни бярябянгя ÿрaш, трясся бÿйлaб тортиш Ba хaндaкдaргa тяшляш, иссик коришмятар билян ишляш, полиэтилен Ba полихлорвинил кобели кaбеллaрдaги тяъмирляш Ba кaвшaрлaш ишляридя кятняшиш;

  • тяркибидя кÿрFOшин Ba уни бирикмяляри бÿлгaн метяллярни кaвшaрлaш лaмпaдaри ëрдaмидa уляш ишляридя;

  • кÿрFOшин яккумуляторлярини зярядлянтириш Ba тяъмирляш ишляридя;

  • электр ускунялярини юкори кучляниш билян синяш ишляридя;

  • компрессор ускуняляри Ba кучляниши l000 В дян юкори бÿлгaн моторлярни эксплуятяция килиш ишляридя;

  • ишлятилгян мойлярни тозяляш (регенеряция) ишляридя;

  • устунлярни ÿрнaтиш Ba йикитиш, дяряхтлярни кесиш Ba aFaнaтиш, хямдя хaво электр узятиш тярмоклярини дяряхт шохляридян тозяляш ишляридя;

  • б^индли^д^и ишлярдя;

  • aвтотрaнспорт воситaдaрини бошкдришдя, юк кÿтaриш мяшиня Ba мехянизмляридя крянчи, мяшинист, трякторист, юк rayB4^ юк тaшyвчи сифятидя ишляш;

  • термит, гяз Ba электр кaвшaрлaш ишляридя;

  • пневмaтик ясбоб Ba кyрилиш-тaъмирлaш пистолетлярини ишлятиш билян боFлик ишлярдя;

  • нитробÿëк Ba нитроэмял ишлятиб, пyлверизaтор ëрдaмидaги бÿяш Ba ясфялт ляклярини ^лляш билян боFлик ишлярдя;

  • ëFOчдaрни янтисептик Ba ëнFингa чидямли бирикмяляр билян шимдириш ишляридя;

  • ер ости иншоотляридя Ba ер кязиш ишляридя;

  • портляш xaвфи бÿлгaн моддятарни сякляш, ишлятиш вя тяшиш билян боFлик ишлярдя;

  • бaдоFaтгa етмягян ëшлaргa белгилянган меъëрдa, OFир нaрcaдaрни ишлятиш вя кÿтaриш билян боFлик бÿлгaн ишлярдя;

  • мaxaллий нявбятчисиз кучяйтиргич ялокя пунктляри ускунялярини тяъмирляш вя профиляктикя ишляридя;

18 ëшгaчa бÿлгaн, иxтиcоcлaштирилгaн теxникa билим юртлярининг твля- бяляри вя умумий ÿртa тяълим мэктяблярининг юкори синф ÿкyвчилaрини корxонaлaрдa ишляб-чикяриш aмaдиëтини ÿтaш дявридя (яъни ишляб чикя- ришдян aжрaдмaгaн холдя кясб ÿргaниш дявридя), мехнят тяълим мухяндиси вя корxонa (тяшкилот) ишчи^одимляри нязоряти остидя, белгилянган ишлярдя бир кундя 4 cоaтгaчa ишляш учун рyxcaт этиляди.
Укиш муддяти 3 йилдян кям бÿлмaгaн иxтиcоcлaштирилгaн теxникa билим юрти вя ÿртa мяълумот берувчи мaxcyc билим юртлярини тямомляб, мaxcyc мyтaxaccиc кясб ÿргaниб, 18 ëшгa тÿлмaгaн билим юрти битирувчиляри белгилянган ишлярдя ишляш учун, ямэлдяги мехнятни мухофязя килиш бÿйичa, коидя вя нормэлэргя риоя килувчи, твжрибвли ишчи-мyрaббийлaр ряхбярли- гидя, рyxcaт этиляди.

  1. Синoв сaвoллaри.

  1. Кябул килингян aтaмaдaр вя кдcкaртмaдaрни кенгрок тушунтиринг.

  1. Электр ускуняляригэ xизмaт кÿрcaтyвчи xодимлaрнинг электр xaвф- сизлиги бÿйичa гурухлярини яйтинг.

З. 18 ëшгa тулмягян шaxcлaр мехнятидян фоИдэляниш мян килингян OFир вя зярярли мехнят шяроитляри билян боFлик иш вя кясбляр рÿйxaтини изохлянг

  1. МАЪРУЗА. ЭЛЕКТР ТОКИНИНГ ИНСОН ОРГАНИЗМИГА ТАЪСИРИ

Режа: 1. Электр токининг инсон организмига таъсири.

  1. Электр токи таъсирига тушган кишига биринчи тиббий ёрдам курсатиш.

  2. Синов саволлари.

  1. Электр токининг инсон организмига таъсири

Электр токи таъсиридан инсон организмида термик (иссиклик), электролитик ва биологик узгаришлар кузатилади.
Электр токининг иссицлик таъсири инсон танасининг баъзи кисмларида куйиш, кон томирлари, асаб хужайраларининг кизиши сифатида кузатилади. Электролитик таъсир деб, кон таркибидаги ёки хужайралар таркибидаги тузларнинг парчаланиши натижасида, коннинг физик ва химик хусуссиятларини узгаришига олиб келадиган холат тушунилади. Бунда электр токи марказий асаб ва юрак тизимини кесиб утмасдан тананинг баъзи бир кисмларигагина таъсир курсатишда руй беради.
Инсон организми асосан биоэлектрик токлар ёрдамида бошкарилади. Электр токининг биологик таъсири, бу тирик организм учун хос булган
ll
хусуссият хисобляняди. Бу тяъсир нятижясидя инсон оргянизмидяги тирик хyжaйрaдaр, мускуллярнинг кескин кискяриши нятижясидя тÿлкинлaшaди, оргянизмдяги биоэлектрик жaрaëнлaрнинг бузилиши рÿй беряди. Бунгя тешки мухитдян юкори кyчдaнишдaги электр токининг тяъсири, бу биотокдяр тяртибини бузиб юборади Ba бунинг нaтижaсидa инсон оргянизмидя ток уриш ходисяси вyжyдгa келади. Яъни, бошкярилмяй колгян оргянизмдя хaëт фяолиятининг бяъзи бир вaзифaлaри, няфяс олиш тизимляри ишлярининг бузилиши, кон яйляниш тизимининг ишлямяй колиши Ba х к. бaжaрилмaй колади.
Электр токининг инсон оргянизмигя тяъсирининг хилмa-хиллигидaн келиб чикиб, умумян электр токи тяъсирини икки гурухгя бÿлиб кяряш мумкин: электр токини мaхaллий тяъсири Ba уриши.
Электр токини мауаллий таъсирига: электр токи тяъсири нaтижaсидa куйиб колиш, терининг мет^ллян^ колишини кÿрсaтиш мумкин. Электр токи тяъсиридян куйиш, ясосян организм билян электр ÿткaзгичи ÿртaсидa электр ëйи хосил бÿлгaндa содир бÿлaди. Электр ÿткaзгичдaги кучлянишнинг тяъсирига кяряб бундяй куйиш турличя бÿлиши мумкин: енгил куйиш - пyфaкчaлaр хосил бÿлиши; огир куйиш - хужяйря Ba терилярнинг кÿмиргa aйлaнишидaн OFир aсорaтлaргa олиб келиши мумкин. Электр белгилари, бу терининг устки кисмидя яник кyлрaнг-оч-сaрFиш рянгли l-5 мм дияметрдяги белги пяйдо бÿлиши билян боFлик. Бундяй белгиляр одятдя хaвфли эмяс. Терининг метaдлaниб колишидя, эриб мяйдя зaррaчaдaргa пaрчaдaниб кетгян метaлдaр тери ичига кириб коляди. Бу холят электр ëйи хосил бÿлгaндa рÿй беряди. Мяълум вaкт ÿтгaндaн кейин бу тери ^чиб тушиб кетяди Ba хеч кяндяй ясорят колдирмяйди.
Электр токи уриши тÿрт дaрaжaгa бÿлиб кaрaдaди:

  1. - мускулляр кескин кискярилиши нaтижaсидa одям ток тяъсиридян чикиб кетяди Ba хушини йÿкотмaйди;

  2. - мускулляр кескин кискяриши нaтижaсидa одям хушини йÿкотaди, яммо юряк Ba няфяс олиш фяолияти ишляб туряди;

  3. - мускулляр кескин кискяриши нaтижaсидa одям хушини йÿкотиб, няфяс олиш тизими ëra юряк уриши тÿхтaб коляди.

  4. - клиник ÿлим холяти, бунгя инсонгя хеч кяндяй хaëт aдомaтлaри кÿринмaй коляди.

Клиник улим уолати - бу хaëт билян ÿлим орясидяги мяълум орядик бÿлиб, мяълум вaктгaчa инсон ички имкониятляр хисобигя яшяб туряди. Бу вaктдa ундя хaëт белгиляри: яъни, няфяс олиш, кон яйляниш бÿлмaйди, тяшки тaъсирлaргa фярксиз бÿлaди, OFрик сезмяйди, кÿз корaчиFи кенгайган Ba ëрyFликни сезмяйди.
Аммо бу дaврдa хэди ундяги хaëт бутунляй сÿнмaгaн, хyжaйрaлaрдa мяълум моддя aдмaшинyв жaрaëнлaри дaвом этади Ba бу оргянизмнинг минимяд хaëт фяолиятини дaвом эттиришга етярли бÿлaди, бунинг учун тяшки тяъсир нaтижaсидa хaëт фяолиятини йÿкотгaн оргянизмнинг бяъзи бир кисмлярини тикдяш, уни хaëтгa кяйтяриш имкониятини беряди.
Клиник ÿлим холяти 6-8 дякикэ дaвом этяди. Хеч кяндяй ëрдaм бÿлмaгaн тякдирдя энг олдин бош мия коб^идяги хyжaйрaдaр пaрчaдaнaди, сÿнгрa клиник ÿлим холяти биологик ÿлим холятига ÿтaди.
Биологик улим - кяйтяриб бÿлмaйдигaн жaрaëн бÿлиб, оргянизмдяги биологик жaрaëнлaр бутунляй тÿxтaши билян xaрaктерлaнaди, шунингдек оргянизмдяги оксил структуряляри пaрчaдaнaди. Бу клиник ÿлим вякти тугагандян кейин рÿй беряди.
Токнинг инсон организмига тяъсири бир нечя омиллярга бOFЛИK.
Асосий омиллярдян бири инсон оргянизмигя ток тяъсирининг дявомийлиги, яъни одям ток тяъсиридя кянчя кÿп колиб кется, y шунчя кÿп зяряр ^ради.
Иккинчи омил - инсон оргянизмининг шaxcий xycyccиятлaри, хямдя токнинг тури вя чястотяси кяття рол ^няйди.
Инсон оргянизмининг ток тяъсиригя кяршилиги, кучлянишни тяъсир дярвжясини белгиляйди. Чунки инсон оргянизмининг кяршилиги ÿзгaрмaгaн холдя, кучляниш кÿпaйиши татижясидя оргянизмдян окиб ÿтгaн ток микдори ошиб боради.
Инсон оргянизмининг кяршилиги - тери кяршилиги вя ички яъзоляр кяршиликляри йиFиндиcи сифятидя олиняди.
Тери, ясосян курук вя ÿлик xyжaйрaдaрнинг кяттик кэтлямляридян тяшкил топгян бÿлиб, кяття кяршиликкя эгя, хямдя инсон оргянизмининг умумий кяршилигини ифодэлэйди.
Инсон оргянизмини ички яъзолярининг кяршилиги унчя кяття эмяс.
Одямнинг курук, зaрaрлaнмaгaн териси 2000 дян 20000 Ом гячя вя ундян юкори кяршиликкя эгя бÿлгaн холдя, нямлянгэн, зaрaрлaнгaн тери кяршилиги 40^500 Ом кяршиликкя эгя бÿлaди. Бу кяршилик инсон ички оргянляри кяршилигигя тенг хисобляняди.
Умумян, теxник хисобляр учун инсон оргянизми кяршилиги 1000 Ом кябул килинган.
Инсон оргянизми оркэли 50 Гц 0,6^1,5 мА ток окиб ÿrca, буни y сезяди вя сезиш чегярясидяги ток, электр токи деб эт^л^ди.
Инсон оргянизми оркэли окиб ÿтaдигaн токнинг микдори унинг ясорятини белгиляйди, яъни окиб угган ток кянчя кяття бÿлca, унинг ясоряти хям шунчя кяття бÿлaди.
Агар инсон оргянизмидян окиб ÿтгaн токнинг микдори 10^15 мА га ется, ундя организмдяги мускулляр тяртибсиз кискяриб, инсон ÿз оргянизми кисмлярини бошкяриш кобилиятидян мяхрум бÿлaди, яъни электр токи бÿлгaн симни ушляб тургян бÿлca, пaнжaдaрини очя олмяйди, унгя тяъсир кÿрcaтaëтгaн электр симини олиб тяшляй олмяйди. Бундяй токни чегяря микдори - ушлаб цолувчи ток дейилади.
Агар ток микдори 25^50 мА га ется, ундя ток тяъсири кÿкрaк кяфясигя тяъсир кÿрcaтaди, татижадя няфяс олиш кийинляшяди.
Агар ток тяъсири бир нечя дякикягя чÿзилca, ундя няфяс олишнинг тÿxтaб колиши нятижядя ÿлиши мумкин.
Тяъсир килувчи ток микдори 100 мА вя ундян ортик бÿлca, бундяй ток юряк мускулляригя тяъсир кÿрcaтaди, хямдя юрякнинг ишляш мяроми бузиляди, кон яйляниш тизими бутунляй ишдян чикяди вя ÿлимгa олиб келяди.
Инсон оргянизми оркэли окиб ÿтaëтгaн токнинг дявомийлилиги хям ялохидя axaмиятгa эгя, чунки узок дявом этгян ток тяъсиридян инсон оргянизмининг ток ÿткaзyвчaнлиги ортяди вя токнинг зярярли тяъсири
оргянизмдя й^иля бориши нaтижaсидa ясорят OFирлaшa боради.
Токнинг тури Ba нястотяси хям зярярли тяъсир кÿрсaтишдa мухим рол ÿйнaйди. Энг зярярли - 20^100 Гц ятрофидяги электр токи хисобляняди. Чястотяси 20 Гц дян кичик Ba 100 Гц дян кяття токдярнинг тяъсир дaрaжaси кескин кямяяди. Karra чaстотaди электр токляридя ток уриш бÿлмaйди, лекин куйдириши мумкин.
Aгaр ÿзгaрмaс ток бÿлсa, ундя токнинг сезиш чегaрaсидaги микдори 6^7 мA; ушляб колyвчи чегяря микдори 50^70 мA; юряк фяолиятини 0,5 секунд дaвомидa ишдян чикяриши мумкин бÿлгaн микдори 300 мA гячя бÿлaди.

  1. Электр токи таъсирига тушган кишига биринчи тиббий ёрдам курсатиш

Электр токи тяъсиригя тушгян кишигя тиббиëт ходими етиб келгунгя кядяр кÿрсaтилaдигaн биринчи ëрдaмни икки кисмгя бÿлиб кaрaдaди:

  1. Ток тяъсиридян куткяриш;

  2. Биринчи тиббий ëрдaм кÿрсaтиш;

Ток таъсиридан цутцариш бир нечя хил бÿлиши мумкин. Энг осон Ba куляй усул, бу электр курилмясининг ÿшa кисмигя келaëтгaн токни ÿчиришдир.
Aгaр буни иложи бÿлмaсa (мaсaдaн ÿ4^ra4 курилмяси узокдя бÿлсa), ундя кучдяниши 1000 В дян пяст бÿлгaн электр кyрилмaдaридa электр симлярини сопи ëFOчли бÿлгaн болFaдaр билян кесиш ëra зaрaрлaнгaн кишининг кийимининг курук жойидян ушляб тортиб, ток тяъсиридян куткяриб колиш мумкин.
Aгaр электр токининг кучдяниши 1000 В дян юкори бÿлсa, ундя диэлектрик ^лкоп Ba электр изоляцияси мустяхкям бÿлгaн электр aсбоблaридaн фойдaдaниш керяк.
Электр токи тяъсиригя тушгян кишигя биринчи тиббий ëрдaм кÿрсaтиш, унинг холятига кяряб белгиляняди.
Aгaр жaрохaтлaнгaн киши хушини йÿкотмaгaн бÿлсa, ундя унинг тинчлигини тaъминлaб, тиббиëт ходими келишини кутиш ëки уни тездя дaволaш мyaссaсaсигa олиб бориш зярур.
Aгaр ток тяъсиридян хушини йÿкотгaн, яммо няфяс олиши Ba юряк тизими ишлaëтгaн бÿлсa, ундя уни курук Ba куляй жойгя ëткизиш, кямяри Ba ëкaсини бÿшaтиш, хямдя соф хaво келишини тaъминлaш зярур.
Шу билян биргя шaрт-шaроит мaвжyд бÿлсa, няшятир спиртни хидлятиш, юзигя сyв пуркяш, тянясини Ba кÿллaрини ишкaлaш яхши нятижя беради.
Aгaр жaрохaтлaнгaн кишининг няфяс олиши кийинляшиб кэдтиряш холяти кузятился, яммо юряк уриш ритми нисбятян яхши бÿлсa, ундя бу кишигя сунъий няфяс олдириш ишлярини бaжaриш зярур.
Aгaр клиник ÿлим холяти юз берся, сунъий няфяс олдириш билян бир кятордя юрякни устки томонидян мяссяж килиш керяк.
З. Синов саволлари.

  1. Иш жaрaëнидa фойдaлaнилaдигaн химоя воситaдaри, кяйси коидя Ba тaлaблaргa жaвоб бериши керяк?

  2. Хaвфсизлик коидядяри бÿйичa, кÿшимчa тaлaблaр кÿйилaдигaн ишлярни бaжaриш хукукигя эгя бÿлгaн ходимляр гyвохномaсидa, кяндяй ëзyвлaр бÿлиши лозим?

  1. МAЪPУЗA. ЭЛЕKТP ТGДAИ ШИKAСТЛAИГAИ BA БOШ^A БAХТСИЗ ^OPCA^ УЧPAГAИЛAPГA БИPИИЧИ ЁPДAМ БЕPИШ KGИДAЛAPИ

Peжa: 1. Умумий коидяляр.

  1. Сунъий няфяс олдиришгя ямял килинaдигaн коидяляр.

З. Синов сяволляри.

  1. Умумий кoидaлaр

Биринчи ëрдaмнинг мувяффякиятли бÿлиши ясосян ëрдaм берувчининг чякконлиги, зийряклиги вя мохирлигигя боFликдир. Mоxирлик билян мувяффякиятли ëрдaм беришни тегишличя мяшкляр килиш вя мaдaкa орттириш йÿли билянгиня ÿргaниш мумкин. ^оидэлярни билиб олишнинг ÿзи биринчи ëрдaм бериш учун кифоя килмяИди.
Шикястлянгян кишини сякляб колиш яксярият холятлярдя уни токдян кянчялик тез куткяришгя, унгя биринчи ëрдaмни някадяр тез вя тÿFри беришгя боFлик бÿлaди. Вяктни ÿткaзиб, ëрдaм беришгя узок тaйëргaрлик кÿриш, шикястлянгян кишининг ÿлимигa сябяб бÿлиши мумкин.
Шикястлянгян кишидя няфяс олиши, юряк уриши, пулс сингяри xaëт белгилярининг кÿрилмacлиги уни ÿлгaн деб хисобляш учун ясос бÿлa олмяйди, шунгя кÿрa, унгя ëрдaм беришдян воз кечиш мутляко ярямяйди. Электр токидян шикacтлaнгaндa кишининг ÿлими кÿпинчa cоxтa бÿлaди. Шикэстлянгэн кишининг чиндян хям ÿлгaнлигини, фякят тиббиëт xодими яникляйди вя ëрдaм беришнинг фойдясиз экянлигини яйтя оляди.
Шу сябябли, электр курилмядя xизмaт килядигян хяммя ходимляргя электр энергиянинг xaвфлилиги вя биринчи ëрдaм бериш чоряляри тÿFриcидa вякти-вякти билян тядбирляр ÿткaзилиб, яник йÿрикдaр бериб турилиши керяк. Бундя xодимлaргa токдян куткяриш вя сунъий няфяс олдириш усуллярини ямэлдя кÿрcaтиб ÿргaтиш лозим. MaшFyлотлaрни мaдaкaди тиббиëт xодимлaри билян теxникa xодимлaри биргвликдя ÿткaзишлaри лозим. MaшFyлотлaрни тяшкил этиш, ^x, тумян, учясткя, подстянциянинг мяъсулиятли бошликляри зиммясигя юклятилиши зярур.
Доимий нявбятчилик килинядигян жойлярдя:

  • биринчи ëрдaм бериш учун энг яввяло зярур дори-дярмон вя тиббиëт ясбобляри солингян мaxcyc кути (кичкиня шкяф);

  • биринчи ëрдaм бериш коидяляри, мяс^ян, сунъий няфяс олдириш коидяляри ëзилгaн вя кÿринaдигaн жойгя осиб ^йилгян плякэтляр бÿлиши лозим.

Myтaxaccиc бÿлмaгaн кишилярнииг биринчи ëрдaмни тÿFри беря билиши учун, куйидяги тадбирлярни олдиндян куриб кÿйиш зярур:
а) хяр бир корxонa, цеx вя xокaзолaрдa дори-дярмон шкaфлaригa кяряб турядигян мaxcyc кишиляр белгиляняди. Уляр шкяфлярдяги дори- дярмонлярнинг кямини тÿлдириб туриш вя хяммя cменaдaрдa шкяфлярнинг тÿлик бÿлиши учун, жявобгярдир;
б) хяр бир сменядя мaxcyc кишиляр яжрятилиб, уляр биринчи ëрдaм беришгя ÿргaтилaди. Бу кишиляр хям шкяфлярнинг ÿз сменясидя тaлaбгa жявоб берядигян бÿлиши учун, жявобгярдир;


  1. Download 1.82 Mb.

    Do'stlaringiz bilan baham:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   56




Ma'lumotlar bazasi mualliflik huquqi bilan himoyalangan ©fayllar.org 2024
ma'muriyatiga murojaat qiling