Реферат у чому полягає відмінність уяви

2.5 Уява і мова
Дослідження показали, що дуже могутній крок в розвитку уяви здійснюється в безпосередньому зв'язку із засвоєнням мови. Спостереження за розвитком уяви виявило залежність цієї функції від розвитку мови. Затримка в розвитку мови, як встановлено, знаменує собою і затримку розвитку уяви.
Е. Блейлеру і його школі ми зобов'язані знанням фактів, які проливають світло на питання: «Чому розвиток мови є могутнім поштовхом для розвитку уяви?» Мова звільняє дитину від безпосередніх вражень про предмет, вона дає дитині можливість уявляти собі той або інший предмет, якого він не бачив, і мислити про нього. За допомогою мови дитина отримує можливість звільнитися від влади безпосередніх вражень, вийшовши за їх межі. Дитина може висловлювати і те, що не співпадає з точним поєднанням реальних предметів або відповідних уявлень. Це дає можливість йому надзвичайно вільно звертатися в сфері вражень, що означаються словами.
2.6 Уява і емоції
Активна робота фантазії викликає багату емоційну картину стану дітей. Відомо, як діти сприймають казки. Вони переповнені емоціями, по силі не поступливими емоційній картині дорослими в найбільш значущі моменти життя. А дитяча гра? Вона просто втрачає значення для дитини, якщо у неї відсутній яскравий емоційний фон і, одночасно, гра цілком тримається на активній діяльності уяви. Зв'язок уяви і емоцій виявляється і у дорослих. Всі ми хоч раз в житті отримували високе емоційне задоволення від мрії.
Уява і емоції в житті дитини нероздільні. Вплив почуття на уяву і зворотно давно було помічено вченими. Ще французький психолог Т. Рібо з'ясував, що всі форми творчої уяви містять в собі сильні емоційні моменти. Л. С. Виготський вивів «закон загального емоційного знака», суть якого висловив «... всяке почуття, всяка емоція прагнути втілитися в образи, відповідні цьому почуттю» Емоція як би збирає враження, думки і образи, співзвучні настрою людини. Таким чином, багате емоційне життя стимулює розвиток уяви. Другий закон, виведений Л. С. Виготським, називається «законом емоційної реальності уяви». Він говорить про те, що «всяка побудова фантазії зворотно впливає на ніші чувтства, і якщо цю побудову і не відповідає саме по собі дійсності, то все ж почуття, що викликається ним є дійсним, реально, захоплюючим людину почуттям, що переживається». [8]
Використовуючи багатство емоційних станів, можна успішно розвивати уяву і, навпаки, цілеспрямовано организуя фантазію, можна формувати культуру почуттів.
Образи фантазії дають внутрішню мову для нашого почуття. Це почуття підбирає окремі елементи дійсності і комбінує їх в такий зв'язок, який зумовлений зсередини нашим настроєм, а не ззовні, логікою самих цих образів.
Образи уяви можуть придбавати спонукальну силу, ставати мотивами поведінки і діяльності. Тому розвиток уяви - це і основа формування мотиваційної сфери людини.